Чудеса, які здійснює Бог, коли ми вірно виконуємо Його доручення

Влітку 2016 року я відпочивав у санаторії "Сергіївка" Одеської області. Як завжди, я "сіяв" Боже Слово. Хочу засвідчити про чудеса, які здійснює Бог, коли ми вірно виконуємо Його доручення.

Зі мною в палаті лежав Віктор, мій одноліток, який унаслідок нещасного випадку став інвалідом першої групи і тепер пересувався на милицях. Мабуть, у нього щось було і зі шлунком, який сприймав не всю їжу з їдальні, і часто прийом їжі закінчувався блювотою. Одного разу, змучений цим, він сказав: "Коли ж це все закінчиться?" Я запитав у нього, чи знає він Господа Ісуса Христа як свого Спасителя і Цілителя? Відповідь була негативною. Тоді я засвідчив йому про те, як Бог прийшов у моє життя. Віктор виголосив молитву покаяння, і відтоді в нього припинилися болі в шлунку, блювота і безсонні ночі.

Вечорами, гуляючи в маленькому парку, я познайомився з жінкою з Молдови. У нас зайшла розмова про вічність, і вона сказала, що вірить у Спасителя, але сама не знає Його. Це була гарна нагода засвідчити про Христа і підвести цю жінку до молитви покаяння.

На автобусній зупинці я познайомився з одеситом Сергієм. У розмові зі мною він не сперечався, з усім погоджувався. І цей чоловік також примирився з Богом.

На пляжі я познайомився з хлопцем, який побував у зоні АТО і на власні очі бачив жорстокість війни. Він розповів, що були випадки, коли надприродно йому вдавалося вижити в гарячих точках. Я засвідчив йому про те, що я віруючий, про деякі події в моєму житті після зустрічі з Господом: що я почав ходити, почав говорити, закінчив інститут, маю сьогодні хорошу роботу, та про інші чудеса. Наприкінці нашої розмови цей хлопець прийняв у своє серце Ісуса Христа.

Якось увечері я познайомився з 35-річним хлопцем, який сидів в інвалідному візку. Він одразу зрозумів, що я віруючий. Я запитав у нього, як це він визначив? Хлопець відповів, що мої слова досягають мети, як постріли з автомата. Ця людина розповіла свою історію про те, що впала з великої висоти і після цього в неї відмовили ноги. Я засвідчив про те, що Господь звершив у моєму житті, і хлопець примирився з Господом.

Уже повертаючись додому, сидячи у вагоні поїзда, я познайомився з молодою жінкою, яка їхала зі своєю маленькою донькою. Жінка розповіла мені, що дівчинка не ходить, не стоїть, лікарі кажуть, що це важке захворювання, і воно не лікується. Зараз вони їдуть додому з лікування - дельфінотерапії, яке має повторюватися щороку. Оскільки лікування дороге, жінка розмістила в інтернеті оголошення з проханням до небайдужих людей допомогти зібрати фінанси на лікування доньки. У мене була гарна нагода засвідчити про те, що Господь звершив у моєму житті. Я розповів, що в мене з народження діагноз "ДЦП", що я довгий час не ходив і навіть не міг стояти. Я засвідчив, що сьогодні Господь дав можливість моїм рукам, які не могли ложку тримати і піднести до рота, працювати на комп'ютері. Моя мама молилася за мене, за моє зцілення, і сьогодні вже майже 19 років я живу з Господом. Жінка радісно слухала і сказала, що вірить у те, що зробив Господь на хресті. Але, незважаючи на це, я попросив її повторити молитву покаяння, потім я помолився за руйнування всього того, що не від Бога прийшло в їхню сім'ю. Після цього я розповів про існування сайту нашої церкви, про те, що вона може дивитися онлайн наші свідчення і читати про Божі справи.

Я вдячний Богу за всі ті зустрічі, які він мені подарував під час мого відпочинку!

Це велике благословення бути живим свідченням Божої слави для інших людей!

Максим Родькін